Національна кухня Туреччини: кулінарні традиції та цікаві факти

Одним із популярних регіонів планети, що з весни до осені приймає багатотисячний потік туристів, є розташована на малоазіатському півострові країна – Туреччина, або як її називали раніше, Анатолія.

Мандрівники приїздять сюди не лише заради чудового пляжного відпочинку та відвідування всесвітньо відомих історичних місць. Багатьох гурманів манить у відповідний край турецька кухня – оригінальна й надзвичайно смачна.

Про звичаї турків, пов’язані з ритуалами сніданку, обіду й вечері, а також про їх "коронні", улюблені страви й напої читайте далі.

Трапеза як ритуал

Смаковита турецька їжа в цій гостинній місцевості – не лише привід, щоб утамувати голод. Місцеві мешканці вважають, що це завжди має бути трапеза, яка є слушною нагодою для спілкування й душевних бесід у приємній атмосфері, коли вся родина збирається за обіднім столом.

Якщо у європейських народів, наприклад, суп завжди є просто супом, то турецька кухня ділить відповідні перші страви на зимові й літні. Подавати їх на батьківщини роду Османів заведено вранці, в обід та увечері.

Не можна уявити повсякденне меню турків і без м’яса. Тутешні кухарі готують цей продукт у вигляді смаженому й відвареному, запікають його та тушкують. Часто їх гастрономічними витворами стають м’ясні страви, приготовані на грилі та відкритому вогні.

За даними фахівців, турецька кухня з точки зору багатства та вишуканості посідає третє місце в світі, поступаючись лише французькій та китайській.

Їдять у Туреччині чимало й овочів – для веганів та вегетаріанців тут справжній рай. Відомо, що на основі одних тільки баклажанів місцеві кухарі можуть приготувати десятки варіантів наїдків.

Національними напоями тут вважають міцну каву, зварену на вугіллі, айран, а також чай та натуральний гранатовий сік.

Цікавинки про улюблену турецьку їжу

Кожна національна страва в Туреччині відома принаймні в декількох варіаціях, що мають суттєві, а інколи й радикальні відмінності між собою:

• кебаб може подаватися в лаваші, піті або у вигляді знайомого нам шашлику – відповідні страви називаються денер, адана кебаб та шиш-кебаб;
• один із місцевих кулінарних хітів отримав назву "зімлілий Імам" – це найменування, за легендою, викликане ніби то враженням мусульманина на вишукану страву, подану його дружиною (це був фарширований баклажан);
• турецький аналог італійської піци називається лахмакун – тісто для такого наїдка готується тонке та хрустке, а обов’язковими його інгредієнтами є петрушка й лимонний сік;
• турки, як і наші співвітчизники, полюбляють картоплю в мундирі, щоправда, вони цей овоч не варять, а запікають із сиром та маслом та начиняють усім, чим душа забажає – від морепродуктів та м’яса до соусів і бобів;
• популярною ситною стравою до сніданку мешканці Туреччини вважають менемен – вид омлету з додаванням тушкованих овочів, який за традицією подається з теплим лавашем;
• король турецьких супів – густа чорба на основі айрану, з помідорами та чечевицею (різні рецепти цієї страви передбачають додавання в неї риби, курячого м’яса або рису).

Топові турецькі солодощі й десерти – пахлава, рахат-лукум та локма (смажені у фритюрі кульки, политі солодким сиропом на основі цукру або меду), а ще баклава – тістечко з сиропом та горіхами.

Що варто знати про гастрономічні особливості турецької кухні

Свинини в Туреччині не їдять – країна ця мусульманська.

Найпопулярнішими з усіх соусів тут є молочні – роблять їх солонуватими, схожими на йогурт.

Страва, що буває в цій країні найрізноманітнішою – турецькі закуси мезе (найвідомішими їх варіантами є хумус із насіння кужуту, що нагадує паштет, піяз, який є овочевою сумішшю, та хайдарі – з йогурту та білого сиру).

Турки обожнюють морепродукти, особливо мідії – їдять їх зазвичай із рисом, збризнувши лимонним соком. З повагою вони ставляться і до анчоусів – цю невеличку апетитну рибку місцеві кулінари смажать на сильному вогні у клярі, а подають, щедро її посипавши зеленню.

Виноградні вина в Туреччині, не залежно від кольору, бувають виключно сухими, а горілку мешканці цієї південної країни виготовляють із анісу й називають її раки.