Цукерки кайзервальд своїми руками (3 види горіхів, білий шоколад, вершки, масло), рецепт з фото
Якщо Гугл нам не бреше, то Кайзервальд – це парк у Львові, на території якого розташований Високий Замок. Вже не знаю, як ім'я парку стало назвою цукерки, але в кав'ярні «Львівська майстерня шоколаду» ця солодкість – хіт продажів.
а Популярність самого закладу розрослася настільки, що у багатьох містах України є ці солодко-шоколадні кафешки. Не дивлячись на дорожнечу «hand made», солодощі знаходять своїх покупців.
Похвалитися тим, що перепробувала весь асортимент продукції, не можу, але з всіх з'їдених цукерок Кайзервальд – безсумнівний фаворит. Відразу ж загорілася бажанням зробити їх самостійно, рецепти цукерок в мережі не знайшла, тому приготувала домашні Кайзервальды виключно з власних міркувань. Та й заздалегідь потренувалася на трюфелях.
Рецепт цукерок Кайзервальд, як зробити своїми руками
Так виглядає оригінальна цукерка Кайзервальд, вартість однієї штучки аж 6 гривень (близько 24 рублів).
Взяті «на око» продукти виявилися «тютелька в тютельку»:
- плитка білого шоколаду на 100 гр.; - по 1/3 склянки чищеного мигдалю, фундука і фісташок, всього повний стакан горіхів; - 1 ст. л. вершкового масла; - 1 ст. л. (повна) густих домашніх вершків.
Всі види горіхів подсушила на сухій сковороді. Після цієї операції фундуки легко розпрощалися з отшелушившеся плівковою-оболонкою, фісташки відкинули її наполовину, а мигдаль «роздягатися» не став.
Я хотіла всього лише горіхи підсушити, а не смажити. Якщо вам обов'язково треба зняти пленочку з мигдалю, його доведеться замочити водою.
Крупно истолкла горіхи в товстостінній посуді. Змішала крихту.
Шоколад вирішила варити на водяній бані, щоб потім довго не возитися з відмиванням посуду. Спочатку розтопила масло, а вже потім висипала поламаний шоколад, додала вершки. При постійному помішуванні маса швидко стала однорідною.
Відразу залила нею горіхову крихту, гарненько перемішала. Поставила цю суміш остигати до кімнатної температури.
Знову, як і у випадку з трюфелями, дошка для нарізки і калька, на яку чайною ложкою викладаю злегка застиглу шоколадно-горіхову масу. Цукерки як-то відразу «попливли», втративши форму гірки, а ставши швидше млинцями.
Значить, треба було трохи потримати масу в холодильнику, а я поставила на холод вже готові цукерки.
Через кілька годин, проведених в холодильнику, мої Кайзервальдики застигли. Отлепляю їх від кальки, викладаю на тарілку. Вийшло 15 штук.
О! Смак домашніх екземплярів також божественним, як і покупних. Ай, зупиніть мене, інакше я зроблю тарілку порожній!... Самостійно зупинилася на чотирьох штуках...з половиною...просто наїлася, що називається, від душі...або від пуза.
